Чим відрізняється спрощена фонетична транскрипція від повної?
Головна мета фонетичної транскрипції – точно показати звучання слова, незалежно від його написання. Саме тому вона набула великого поширення у словниках та підручниках з іноземних мов.
1. Поняття фонетичної транскрипції
Фонетичною транскрипцією називається система умовних знаків, яка дає можливість передавати на письмі звучання мови. Кожен знак фонетичної транскрипції позначає певний мовний звук.
Існує два види фонетичної транскрипції: спрощена (практична) та повна (наукова).
2. Спрощена фонетична транскрипція
Спрощена фонетична транскрипція використовується для передачі звучання слів у словниках та підручниках з іноземних мов.
Вона використовує літери національного алфавіту, доповнені діакритичними знаками.
Наприклад, у словниках англійської мови для позначення довгого голосного звука [ɑ:] використовується літера [a] з двома точками над нею: [a:], а для позначення носового голосного звука [æ] використовується літера [e] з рисочкою над нею: [æ].
3. Повна фонетична транскрипція
Повна фонетична транскрипція використовується для наукових досліджень в галузі фонетики. Вона використовує спеціальні знаки, які називаються фонетичними символами. Фонетичні символи розроблені Міжнародною фонетичною асоціацією (IPA), і вони використовуються для передачі звучання мов з усього світу.
4. Порівняння спрощеної та повної фонетичної транскрипції
Отже, головна відмінність між спрощеною та повною фонетичною транскрипцією полягає в тому, що перша використовує літери національного алфавіту, доповнені діакритичними знаками, а друга – спеціальні фонетичні символи.
5. Висновок
Фонетична транскрипція є цінним інструментом для вивчення та викладання мови, а також для наукових досліджень.
Питання, що часто задаються:
- Що таке фонетична транскрипція?
- Які існують види фонетичної транскрипції?
- У чому полягає відмінність між спрощеною та повною фонетичною транскрипцією?
- Для чого використовується фонетична транскрипція?
- Історична роль фонетичної транскрипції.