Нефротичний і нефритичний синдроми є двома різними клінічними станами, що характеризуються пошкодженням нирок. Незважаючи на деякі подібності, вони мають різні причини, механізми та прогнози.
Нефротичний синдром
Нефротичний синдром визначається як комплекс симптомів, що виникає внаслідок ушкодження клубочків нирок, які є важливими структурами, що відфільтровують кров. Основними ознаками нефротичного синдрому є:
* Значна протеїнурія (наявність великої кількості білка в сечі)
* Гіпоальбумінемія (знижений рівень альбуміну в крові)
* Набряки (затримка рідини в тканинах тіла)
* Гіперліпідемія (підвищений рівень ліпідів у крові)
Нефротичний синдром може бути викликаний різними захворюваннями, такими як гломерулонефрит, діабетична нефропатія, амілоїдоз та інші. Лікування нефротичного синдрому спрямоване на зменшення протеїнурії та інших симптомів, а також на усунення основного захворювання.
Нефритичний синдром
Нефритичний синдром є клінічним станом, що виникає внаслідок запалення ниркової паренхіми, включаючи клубочки та інтерстиційну тканину. Основні ознаки нефритичного синдрому:
* Гематурія (наявність еритроцитів у сечі)
* Протеїнурія (на відміну від нефротичного синдрому, вона зазвичай менш виражена)
* Набряки
* Артеріальна гіпертензія
* Олігурія (зниження об’єму сечі)
Нефритичний синдром може бути викликаний різними причинами, такими як гломерулонефрит, пієлонефрит, інтерстиціальний нефрит та інші. Лікування нефритичного синдрому спрямоване на зменшення запалення нирок та інших симптомів, а також на усунення основного захворювання.
Порівняльна таблиця
Нижче наведено таблицю, яка порівнює ключові характеристики нефротичного та нефритичного синдромів:
| Ознака | Нефротичний синдром | Нефритичний синдром |
|—|—|—|
| Первинне пошкодження | Клубочки | Ниркова паренхіма (клубочки та інтерстиційна тканина) |
| Основні ознаки | Протеїнурія, гіпоальбумінемія, набряки, гіперліпідемія | Гематурія, протеїнурія, набряки, артеріальна гіпертензія, олігурія |
| Протеїнурія | Значна (>3,5 г/24 години) | Менш виражена (<3,5 г/24 години) |
| Гематурія | Не характерна | Часто присутня |
| Артеріальна гіпертензія | Може бути | Часто присутня |
| Набряки | Виснажливі (генералізовані) | Помірні (гомілки, повіки) |
| Гіперліпідемія | Характерна | Зазвичай відсутня |
| Прогноз | Загалом сприятливий | Залежить від основного захворювання |
Нефротичний і нефритичний синдроми є різними клінічними станами, що характеризуються ушкодженням нирок. Нефротичний синдром виникає внаслідок пошкодження клубочків, тоді як нефритичний синдром виникає внаслідок запалення ниркової паренхіми. Вони мають різні ознаки, причини та прогнози. Правильна діагностика та лікування цих синдромів є важливими для збереження функції нирок та запобігання ускладненням.
Запитання 1. У чому полягає основна відмінність між нефротичним та нефритичним синдромом?
Відповідь: Нефротичний синдром характеризується підвищеною проникністю ниркових клубочків для білка, що призводить до масивної протеїнурії, гіпоальбумінемії та набряків. На відміну від цього, нефритичний синдром виникає внаслідок запального або аутоімунного процесу, який ушкоджує нирки, що призводить до гематурії, протеїнурії та затримки рідини.
Запитання 2. Які ключові клінічні ознаки відрізняють ці два синдроми?
Відповідь: Пацієнти з нефротичним синдромом зазвичай мають важкі набряки, особливо навколо очей та в нижніх кінцівках, а також пінисту сечу через надмірну втрату білка. Пацієнти з нефритичним синдромом часто мають гематурію (кров у сечі), гіпертензію та ниркову недостатність.
Запитання 3. Які основні причини нефротичного та нефритичного синдромів?
Відповідь: Нефротичний синдром може бути первинним, спричиненим безпосереднім ураженням нирок, або вторинним, зумовленим іншими системними захворюваннями. Найпоширеніші первинні причини включають хворобу мінімальних змін, фокальну сегментарну гломерулосклерозу та мембранозну гломерулопатію. Нефритичний синдром зазвичай викликається гломерулонефритом, який може бути первинним (наприклад, гострий постстрептококовий гломерулонефрит) або вторинним (наприклад, при системному червоному вовчаку).
Запитання 4. Які відмінності в лабораторних показниках між нефротичним та нефритичним синдромами?
Відповідь: У пацієнтів з нефротичним синдромом спостерігається масивна протеїнурія (зазвичай >3,5 г/добу) та гіпоальбумінемія. Аналіз сечі виявляє селективну протеїнурію, тобто втрату переважно альбуміну. У пацієнтів з нефритичним синдромом протеїнурія менша, але може бути змішаного типу, включаючи глобуліни та клітинні компоненти. У загальному аналізі сечі часто виявляються еритроцити та/або циліндри.
Запитання 5. Які важливі аспекти лікування нефротичного та нефритичного синдромів?
Відповідь: Лікування нефротичного синдрому спрямоване на зменшення протеїнурії та набряків за допомогою інгібіторів ангіотензинперетворюючого ферменту (ІАПФ) або сартанів, діуретиків та білкової дієти. Імуносупресивні препарати можуть використовуватися для лікування первинних нефротичних синдромів. Лікування нефритичного синдрому залежить від причини і може включати імуносупресивну терапію, антигіпертензивні препарати та контроль рідини.