Кутю готують здебільшого з цільних зерен пшениці, ячменю або рису; рідше – з інших круп, таких як перловка, пшоно або гречка. Окрім круп до складу куті також входять:

* мед
* мак
* родзинки
* горіхи
* цукати
* інколи також мигдаль

За традицією кутю готують на Святвечір – напередодні Різдва Христового, а також на Новий рік та інші важливі свята.

Кутю називають багатою, бо вона символізує багатство і добробут, а її інгредієнти мають сакральні значення.

Ось деякі з символічних значень інгредієнтів куті:

* зерна – символ воскресіння та життя
* мед – символ достатку, здоров’я та солодкого життя
* мак – символ достатку, родючості, а також пам’ять про померлих
* родзинки – символ довголіття і достатку
* горіхи – символ здоров’я, сили та розуму

Зазвичай кутю готують напередодні свята. Зерна замочують на ніч в холодній воді, а вранці варять до готовності. Потім кутю заправляють медом і додають інші інгредієнти.

На Святвечір кутю їдять разом з борщем і пампушками, а наступного дня – на Різдво – її подають до святкового столу як окрему страву. Існує повір’я, що чим багатша кутя, тим багатшим буде весь рік.

Крім символічних значень, кутя також має практичне значення. Вона багата на білки, вітаміни та мінерали, що робить її поживною та корисною стравою.

У різні регіони України існують різні рецепти приготування куті. У деяких областях додають варену квасолю, чорнослив або навіть рибу. У західних областях часто кутю готують з рисом.

Кутю можна подавати як холодну, так і теплу. Є різні варіанти подачі страви: наприклад, у вигляді піраміди або з використанням спеціальної посудини – макітри.

У деяких культурах кутю або страви, схожі на неї, готують на інші важливі свята чи родинні події. Наприклад, у слов’янських країнах подібні страви, звані каша, готують на весілля та поминки. У Румунії на Різдво готують страву кулича, яка нагадує українську кутю.

Кутю також можна готувати як пісну страву, не додаючи меду. Така кутя підходить для веганів та людей, які дотримуються посту.

Запитання та відповіді про кутю

1. Запитання: Для чого готують кутю?

Відповідь: Кутю готують здавна в Україні та інших слов'янських країнах як ритуальну страву, що символізує:

• єднання родини і померлих предків,
• добробут та урожайність у новому році,
• пам'ять про померлих,
• надію на майбутнє.

2. Запитання: Які основні складові куті?

Відповідь: Традиційно кутя готується з відварених зерен пшениці або рису (символ життя, достатку), перетертого маку (символ достатку, здоров'я, пам'яті), горіхів (символ родючості, довговічності), родзинок (символ солодкого життя, благополуччя), меду або цукру (символ достатку, солодості життя).

3. Запитання: Коли готують кутю?

Відповідь: Зазвичай кутю готують напередодні Різдва, ввечері 6 січня (Святвечір), після посту. Іноді її також готують на Новий рік та Водохреща.

4. Запитання: Де і як подають кутю?

Відповідь: Кутю подають на стіл на спеціальній тарілці або мисці. Її ставлять у центрі святкового столу, як символ єднання. Кутю їдять ложками, як першу страву. При цьому за столом повинна бути вся родина, щоб забезпечити благополуччя та щастя.

5. Запитання: Чи є якісь традиції та повір'я, пов'язані з кутею?

Відповідь: Так, з кутею пов'язано багато традицій та повір'їв:

• Багато куті на свято – до багатого та врожайного року.
• Не можна викидати залишки куті – їх згодовують птахам, щоб забезпечити добрі сили в будинку.
• Не можна передавати кутю через поріг – це може принести нещастя.
• Першу ложку куті потрібно скуштувати главі родини – для благополуччя.